Життєві стратегії студентів НАУ: крізь призму соціології

Студентство, як найактивніша та освічена частина молоді, завжди привертало увагу соціологів, політологів, психологів, правників, істориків, філософів, педагогів. Специфіка молоді, зокрема студентства, як соціальної групи – в набутті «сталого соціального статусу в різних соціальних підструктурах (соціально-класовій, соціально-поселенській, професійно-трудовій, соціально-політичній, сімейно-побутовій)…» [2].

Під життєвою стратегією, що є предметом розгляду цієї статті, розуміють «більш-менш усвідомлений спосіб конструювання людиною власного життя відповідно до притаманної їй системи цінностей, сенсів і цілей. Життєва стратегія – один із основних регуляторів соціальної поведінки» особи. Вона «організує цілісність життєдіяльності, визначає спосіб буття людини, є важливим критерієм зрілості та психологічного благополуччя» особистості [1]. Тому актуальність вивчення життєвих стратегій сучасних студентів зумовлена багатьма чинниками, зокрема потребою: 1) продовження соціалізації в рамках навчально-виховного процесу у вузі; 2) виявлення траєкторії соціалізаційного відхилення й подальшого аналізу девіацій у молодіжному середовищі; 3) вивчення характеру протікання процесів професіоналізації молоді; 4) наукового осмислення проблем, із якими стикається сучасна студентська молодь, і вироблення практичних рекомендацій щодо їх пом’якшення.

Стаття ґрунтується на матеріалах комплексного соціологічного дослідження, яке проводилося в Національному авіаційному університеті в 2008–2009 рр. Дослідження передбачало поєднання кількісних та якісних методів, зокрема анкетного опитування, створення фокус-груп і глибинного інтерв’ю. Анкетне опитування охопило студентів різних інститутів НАУ (по 235 респондентів відповідно авіаційної, технічної і гуманітарної галузей – загалом 705). Вибірка формувалася за квотами з урахуванням статистичної специфіки (соціально-демографічних показників за даними статистичного відділу НАУ). Вибірка є репрезентативною за статтю, курсом навчання, належністю до трьох досліджуваних інститутів і місцем проживання. Похибка не перевищує 3,38%.

Метою статті є розгляд життєвих стратегій студентів НАУ. Для цього необхідні: 1) аналіз світоглядних орієнтирів студентської молоді, а також 2) уявлень студентів про свої можливості самореалізації, зокрема професійної, та професійне майбутнє; 3) вивчення структури життєвих планів і 4) проблем студентської молоді.

Ієрархічний розподіл цінностей сучасних студентів має такий вигляд (рис. 1):

на першому місці – «зробити кар’єру» (24% респондентів); на другому – «створити сім’ю» (18%); на третьому – «бути здоровим» (16%); на четвертому – «здобути достойну освіту, професію» (9%); на п’ятому – «взяти від життя більше задоволення» (8%). Шосте місце розділили такі цінності, як «спокійне життя та сталість досягнутого», «гроші», «кохання» (по 7% відповідно); на сьомій позиції – «зробити щось значуще» та «щоб не було війни» (по 3%). На останній сходинці – «віра в Бога» (як значущу її назвали 2% респондентів).

На першому місці в ієрархії життєвих цінностей студентів (рис. 2) – прагнення «сімейного щастя» (27%); на другому – кар’єра (15%); на третій позиції – бажання «мати можливість реалізувати свій талант і здібності» й «бути вільним та незалежним у своїх рішеннях і вчинках» (по 13% відповідно); на четвертій – життєва мета «здобути багатство» (10%); на п’ятій – «стати кваліфікованим спеціалістом» (9%); на шостій – розташовані дві життєві цілі – «влада» та «приносити користь своїй країні» (по 4%). Замикають ієрархічний рейтинг життєвих цілей – мета «здобути славу» та «спокій і можливість ні в що не втручатися» (по 2%).

Отже, аналізуючи систему цінностей і цілей студентів, слід відзначити таке:

по-перше, спрямованість пріоритетних цінностей і бажаних цілей на себе, на власне Я, на його реалізацію в усіх сферах: професії, освіті, особистому житті, сім’ї. А гуманістичні цінності й життєві цілі, які стосуються оточення, суспільства (тобто альтруїстичного характеру, наприклад, відсутність війни, бажання зробити щось значуще в житті) цікавлять незначну кількість (3%) студентів;

по-друге, їхні цінності та цілі орієнтуються на мікросередовище: роботу, родину, професію;

по-третє, в життєвих стратегіях переважають орієнтації на результат, який втілюється у визнаних суспільством цінностях (кар’єра, гроші, родина, кваліфікація). Отже, згідно з відповідями респондентів, телеологічні орієнтації  становлять більшість (приблизно дві третини). Решта, тобто третина, відповідей свідчать про орієнтацію на процес, наприклад, прагнення «мати можливість реалізувати свій талант і здібності» й «бути вільним і незалежним у своїх рішеннях та вчинках». Це вказує на високий рівень прагматизму сучасного студентства;

по-четверте, привертає увагу ерозія цінностей освітньої та трудової сфери. Так, на значущість достойної освіти та професії як важливих цінностей і пріоритетних життєвих цілей вказали лише 9% студентів. При цьому 24% вважають кар’єру найголовнішою цінністю, а 15%  розглядають її як мету життя. Тож висока кваліфікація в їхніх уявленнях не пов’язується з подальшою кар’єрою та здобуттям нових професійних статусів. Постає запитання: в який спосіб вони розраховують робити кар’єру? Адже освіта та професія як канали соціальної мобільності людини студентами належно не визнаються. Вважаючи високу зарплатню найважливішим критерієм оцінки праці, майже половина студентів, однак, виходячи на роботу за здобутим фахом,  виявляє бажання уникнути відповідальності, ризику та сховатися «під крило» старших колег і певний час працювати під опікою досвідченішого спеціаліста (55,25%);

по-п’яте, двоїсте ставлення до грошей. З одного боку, на важливість грошей як цінності вказали лише 7%, життєва мета «здобути багатство» цікавить лише 10%. Майже половина респондентів (47,7%) не стануть змінювати обрану ними спеціальність і здобувати іншу заради влаштування на більш високооплачувану або перспективну роботу. А серед тих, хто таки готовий змінити спеціальність, мотив «незадоволеність зарплатнею» має лише кожний п’ятий (21,2%). Отже, кар’єрне просування не пов’язується з покращенням матеріального добробуту. Водночас критерій оцінки роботи – висока зарплатня – посідає першу позицію за кількістю відповідей. Його назвали 39,5% респондентів;

по-шосте, студентів НАУ характеризує нерелігійний світогляд. «Віра в Бога» є важливою як цінність лише для 2%. Соціалізуючий вплив на них релігії визнали 4% студентів.

Можна говорити про емоційну стриманість студентів. Зазвичай юність асоціюється з періодом кохання, бажанням насолодитися життям. Однак кохання в ієрархії цінностей студентів посідає лише шосту позицію (7% респондентів), а гедоністичні орієнтації – п’яту (8%).

Цікавими є перелік і ступінь затребуваності якостей, що ними має володіти сучасний фахівець, на думку студентів. З-поміж найважливіших людських і професійних якостей для своєї майбутньої професії студенти аж на останню сходинку поставили таку чесноту, як людяність (рис. 3). Лише 53,5% вказали на необхідність цієї риси характеру.

При цьому 92,2% вважають цю рису собі притаманною. Отже, студенти щиро впевнені, що людяність у сучасному суспільстві не затребувана і її не слід виявляти.

Можна відзначити в респондентів недостатню орієнтацію на творчість. В ієрархії життєвих цілей прагнення «мати можливість реалізувати свій талант і здібності» посідає третю сходинку (так вважають 13%). Але під час оцінювання майбутньої роботи творчість як духовна складова трудового процесу приваблює лише кожного п’ятого.

Студенти загалом не амбітні. Так, влади прагнуть 4%, слави – 2%.

Респонденти характеризуються вельми низьким рівнем позанавчальної активності – як наукової, так і громадської. Тільки 38,5% брало участь у наукових студентських конференціях. Менш як п’ята частина (17,4%) мають наукові публікації, винаходи, наукові розробки за власною спеціальністю. Лише 39,2% є членами профспілки. Тільки 21,6% студентів НАУ беруть участь у творчих студентських заходах, які проводяться в університеті (наприклад, «Студентська весна», «Березневі паростки», «КВК»). Не можна не помітити невисокого рівня патріотичних настроїв студентів. І, на жаль, вищі навчальні заклади мають прогалини в їх вихованні. Так, лише 5% студентів завдячують вузу формуванням та/або чіткішим оформленням у них громадянської позиції, 3% вказали, що вуз відкрив для них почуття патріотизму.

Аналіз впливу на студентів основних агентів соціалізації дає такі результати (рис. 4):

на першому місці, з погляду важливості впливу на формування моральних засад особи, – сім’я (16%), на другому – власний досвід (13%), на третьому – школа, коледж, друзі, література (по 7%), на четвертому – музика (6%), на п’ятому – товариші по навчанню, кінофільми (по 5%), на шостому – релігія, мистецтво, телебачення, Інтернет (по 4%), на сьомому – національні традиції, викладачі вузу, навчальні заняття, журнали та газети (по 3%), на останньому місці – виховна робота під час навчання (2%).

Узагальнюючи джерела формування моральності за питомою вагою відсотків, можна виокремити такі агенти соціалізації студентів: на першому місці – культура (40%), на другому – родина (16%), на третьому – система освіти (шкільна та вузівська) (15%), на четвертому – самосоціалізація (13%), на п’ятому – однолітки (12%), на шостому – релігія (4%).

Аналіз соціалізаційного впливу культури свідчить про: 1) незначний вплив традицій на виховання молоді (лише 3% вказали на його значення); 2) натомість 22% відзначили той чи інший вплив на них масової культури через музику, кіно, телебачення, Інтернет, газети, журнали. Отже, загалом маскультура має сильніші позиції в соціалізації студентів, ніж родина та освіта. Вона відтіснила і традиційних агентів соціалізації – родину та систему освіти.

При розгляді системи освіти як агента соціалізації привертає увагу невисока оцінка студентами виховного впливу на них викладачів (лише 3% визнали його вплив). Так само низько оцінюють виховний потенціал навчальних занять (3%) та виховної роботи (2%). У цьому проявляється і падіння престижу в суспільстві професії вчителя, викладача, і криза системи освіти як соціального інституту.

Якщо узагальнити виявлені студентами під час навчання в НАУ зміни у власному світогляді й ставленні до життя, то найчастіше вони згадували такі якості: внутрішньовольові характеристики «зрілої особистості» – загальна питома вага 49% (вимогливість, розбірливість, відповідальність, дисциплінованість), комунікативні якості особистості – питома вага 17% (вміння висловлювати власну точку зору, краще «сходитися» з людьми), політичні настанови – 8% (патріотизм, громадянська позиція), сексуальний досвід – 10%. 5% у вузі вперше призвичаїлися до девіації (алкоголь чи наркотики). Розподіл наявних у студентів проблем за ступенем значущості має такий вигляд (рис. 5):

на першому місці – проблеми, пов’язані з необхідністю на старших курсах поєднувати навчання та початок трудової діяльності (19%), на другому – житлові проблеми (16%), на третьому – недостатня початкова зарплатня молодим спеціалістам (по закінченні навчання) для забезпечення гідного рівня життя (14%), на четвертому – невпевненість щодо гідного працевлаштування внаслідок недостатнього рівня здобутих у НАУ професійних знань та вмінь (12%), на п’ятому – проблема зі станом безробіття в Україні (10%), на шостому – недостатній рівень викладання та неактуальність деяких навчальних програм і курсів (8%), на сьомому – неадаптованість кредитно-модульної системи (КМС) навчання до використання в НАУ (7%), на восьмому – низький рівень матеріально-технічної бази (МТБ) НАУ (5%). Завершує рейтинг проблема корупції в НАУ, на яку вказало 4% респондентів.

Умовно ці проблеми можна розділити на дві групи: 1) матеріально-побутові, які пов’язані із соціально-економічною ситуацією в країні (загалом вони турбують 2/3 студентів НАУ); 2) ті, що стосуються функціонування НАУ як навчального закладу (хвилюють решту, тобто третину, студентів). Практично всі проблеми другої групи стосуються різних аспектів навчального процесу в НАУ: недостатній рівень здобутих у НАУ професійних знань та вмінь, що згодом не дасть гідно працевлаштуватися (12%), недостатній рівень викладання та неактуальність деяких навчальних програм і курсів (8%), неадаптованість КМС навчання до використання в НАУ (7%), невідповідний рівень МТБ процесу навчання в НАУ (5%), проблема корупції в НАУ (4%). Отже, студентів передусім хвилюють побутово-економічні та освітні проблеми. Пов’язане це з критичними умовами виживання, в яких опинилася сучасна українська молодь.

Соціальна поведінка студентів характеризується тим, що вони покладаються на власні сили. Так, коли йдеться про вельми серйозний життєвий вибір, тобто вибір місця роботи, майже дві третини студентів (66,7 %) вказують, що шукатимуть її самостійно. На допомогу орієнтуються трохи більше чверті опитаних. При цьому здебільшого розраховують на допомогу близького оточення, тобто батьків, друзів, знайомих 25%. До державних центрів зайнятості звертатиметься незначна кількість випускників (3,2%).

Проявляється індивідуалізм і у високій оцінці своїх можливостей, зокрема: здобути освіту, професійну підготовку, спеціальність (85,3%); влаштуватися на високооплачувану та/або перспективну роботу за фахом (82,3%); досягти для себе, своєї сім’ї матеріального добробуту (90,4%), реалізувати власні творчі здібності (82,4%). Значно нижче оцінюють студенти свою спроможність відкрити «власну справу» (66,1%). Пояснюється це не лише браком знань, умінь та навичок, здобутих у вузі, а й умовами, що створені в суспільстві для ведення підприємницької діяльності й за яких учорашній студент є вельми незахищеним.

Упевненість у власних силах породжує позитивний настрій щодо майбутнього в більшості студентів.

Із надією та оптимізмом у майбутнє дивляться 44,9%, спокійно – 33%. Тривожно-депресивні настрої характеризують 15% (із них тривогу та невпевненість відчувають 11,6%), а сильніші негативні почуття (страх і відчай) – 3,4%. Отже, життєва настанова «страх невдачі» характеризує 15%. Більшості студентів тією чи іншою мірою притаманна настанова на успіх (77%).

Коли порівняти життєві стратегії юнаків і дівчат, помітно їхнє гендерне вирівнювання. Тобто в ієрархії цінностей та життєвих цілей кар’єра та родина посідають у них однакові перші позиції. Дівчата стають активнішими, і їхні відповіді вказують на зміни уявлень молоді про статус та роль жінки в суспільстві.

Підсумовуючи розгляд життєвих стратегій студентів НАУ, слід зазначити, що чимало рис сучасного студентства, зокрема індивідуалізм, егоїзм, прагматизм, інструменталізм у досягненні власних цілей, аполітичність і громадська пасивність, споживацтво, недостатній розвиток творчого начала, завищені запити в професійно-трудовій сфері й водночас девальвація цінностей професіоналізму, а також відчуження від праці, не є випадковими. Соціально-економічні, політичні, духовні процеси, що відбуваються останніми десятиріччями в сучасному українському суспільстві, позначилися на ціннісних змінах світогляду, поведінки, життєвих стратегій молоді, частиною якої є студенти НАУ. Кризове суспільство активізує в масовій свідомості молоді цінності самозбереження задля елементарного виживання, виштовхуючи на периферію духовні орієнтири, цінності вищого ґатунку, роблячи молодь заручником матеріальних аспектів буття.

Вивчення життєвих стратегій сучасного студентства має не тільки теоретичний, а й прикладний аспект. Періодичне проведення подібних досліджень стало нагальною потребою, а їхні результати мають враховуватися під час організації навчального та виховного процесів у вузі, професійно-орієнтаційної роботи, вироблення молодіжної політики відповідними державними та громадськими інституціями.

Джерела

1. Созонтов А. Е. Основные жизненные стратегии российских студентов // Вестник МГУ. – Сер. 14. Психология. – 2003. – № 3. – С. 16.

2. Социальный облик молодежи (на материалах Украинской ССР)/ А. И. Вишняк, Н. Н. Чурилов, С. А. Макеев и др. – К.: Наукова думка, 1990. – С. 17.