вітчизняний ринок
ікт підвищує
ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
Освітян, науковців і провідних учасників вітчизняного ринку високих технологій, представників, ІТ-громадськості та органів державної влади зібрала ініційована Держав’язком науково-практична
конференція «Проблеми та перспективи підготовки фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій». Організаторами цього
всеукраїнського форуму, що відбувся у Львівському коледжі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, стали Міністерство освіти і науки України, Міністерство транспорту та зв'язку і Державний департамент з питань зв'язку та інформатизації. Про основну проблематику зібрання - вдосконалення кадрового забезпечення сфери інформаційно-комунікаційних технологій і формування ефективних механізмів співпраці ВНЗ та українського бізнесу - в розмові з директором Держзв'язку, кандидатом технічних наук Олександром БАРАНОВИМ.
— Олександре Андрійовичу,
вперше питання відповідності підготовки фахівців з ІКТ потребам сьогодення
поставлено не тільки на відомчому, а й на загальнонаціональному, державному
рівнях. Проблема є такою гострою?
— Динамічний
розвиток інформаційних комп'ютерних технологій потребує кадрів нового рівня,
здатних швидко адаптуватись до бізнес-середовища. Саме нагальністю поліпшення
змісту професійної освіти зумовлена загальноукраїнська конференція. Протягом
підготовчого періоду було зібрано пропозиції та рекомендації провідних учасників
ІКТ-ринку, знаних спеціалістів-практиків, науковців і освітян. Показово: серед
понад сотні учасників були представники 23 вищих навчальних закладів країни
та 24 професійних асоціацій, підприємств та організацій вітчизняної ІКТ-сфери,
22 доктори наук і професори, 35 кандидатів наук і доцентів.
Сфера ІКТ, де зайнято 2,1 відсотка працездатного населення
країни (близько 480 тисяч) генерує майже 9 відсотків ВВП. За підсумками
минулого року темпи зростання ІКТ-ринку становили 28,5 відсотка. Динамізм розвитку
продемонстрували, зокрема, сегменти ринку з виробництва та продажу
комп'ютерів (27,5 відсотка), надання послуг: мобільного зв'язку — 38,6
відсотка, в ІТ-сфері — 37,8, комп'ютерного зв'язку —
24,4. Доходи галузі ІКТ торік були понад 46 мільярдів гривень. За оцінками експертів,
тільки завдяки ІТ-сегмента вітчизняний ринок ІКТ
поповниться до 2010 року щонайменше на 20 — 25 тисяч робочих місць.
— Широке впровадження ІКТ, формування
розгалуженої індустрії електронних інформаційних ресурсів висувають підвищені
вимоги до освіти.
—
Необхідно підвищувати мобільність системи
професійної ІТ-підготовки, зважаючи на потреби
ринку праці. Фахівців з комп'ютерних наук, радіотехніки, електронних апаратів,
комп'ютерної інженерії, телекомунікацій готують понад 140 вищих навчальних закладів.
Серед високорейтингових — Національний технічний
університет України «КПІ», його Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації
та Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу»,
Одеська національна академія зв'язку ім. О. Попова, Державний університет
інформаційно-комунікаційних технологій, Харківський національний університет
радіоелектроніки, Національний технічний університет «ХПІ», Національний авіаційний
університет, Національний аерокосмічний університет ім. М. Жуковського «ХАІ»,
Донецький державний університет інформатики і штучного інтелекту, Національний університет «Львівська політехніка», Донецький національний технічний
університет, Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля (Луганськ)
тощо.
— І роботодавці, і освітяни розуміють:
ринки праці та освітніх послуг потребують гармонізації — за кількістю і якістю
підготовки фахівців.
— Факт
беззаперечний: моніторинг ринку праці потрібен. Наприклад, в Одеській національній
академії зв'язку ім. О.С. Попова засновано Навчально-науково-виробничий
комплекс «Інфокомунікації». Його фахівці — а це
представники ВНЗ І — IV рівнів акредитації, ПТУ,
науково-дослідних інститутів та підприємств галузі зв'язку — узгодили наскрізний
навчальний план за напрямом «Телекомунікації». Майже «з нуля» створено
навчальні плани напряму «Мережі та системи поштового зв'язку». Зазначу, що
співпраця академії з підприємствами поштового зв'язку — один з прикладів
ефективної взаємодії закладів освіти та виробництва. З провідними підприємствами
галузі та компаніями — як вітчизняними, так і закордонними — плідно співпрацює
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. Разом з ВАТ «Укртелеком», Українським державним центром радіочастот,
компаніями МТС, Київстар, Ericsson і ZTE Corporation тут створені
Центр високих інфо-комунікаційних технологій і Центр
систем та мереж мобільного зв'язку. Тут студенти й слухачі курсів підвищення
кваліфікацій можуть навчатися за найновішими технологіями мобільного зв'язку
і цифрового телебачення. Спільні плани з підготовки фахівців укладені з
бізнес-структурами. Додам, що іменними стипендіатами провідних українських ІТ-компаній стали близько 100 студентів університету.
— Чи враховуватиме професійна вища
освіта зростаючий вплив бізнес-чинника?
—
На перший план у здобутті ґрунтовних знань
виходить саме бізнес-чинник. Професійна підготовка студентів — в ідеальному
варіанті — має максимально повно гармонізувати навчальний процес, наукові
досягнення з ІКТ і потреби ринку. Безумовно, зміст та якість вищої освіти залежать
від рівня впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Українські
бізнес-структури усвідомили необхідність поліпшення ІКТ-освіти. Але
роботодавці ІКТ-сфери ще не готові взяти на себе відповідальність за участь у
процесі підготовки спеціалістів.
— Розкажіть про нові
підходи до фахової освіти та розвитку новітніх технологій навчання, що
базуються на інтеграційних зв'язках з ІТ-бізнесом.
— На базі НТУУ «КПІ» створено Науковий парк «Київська
політехніка», партнерами якого є 24 українські підприємства («Київський завод
реле і автоматики», «Арсенал», «Меридіан», «Укрспецбудмаш»)
і вісім закордонних компаній, серед яких Microsoft, Intel, Cisco, Motorola, Institute for Innovative Technologies. Тут
працюють за сімома напрямами, зокрема з нанотехнологій,
мікроелектроніки, телекомунікацій та інформаційних технологій.
Упроваджуються в університеті і пілотні проекти «Дослідний
університет» і «Викладач-дослідник». А це університетська мережа з
Інтернетом, участь у міжнародних Grid-структурах, електронні бібліотеки,
компоненти дистанційної освіти тощо. Впроваджуються власні науково-виробнича
(конструкторські бюро, дослідно-виробничі дільниці тощо) та видавнича база.
Передбачається задіяти .багатоканальне фінансування дослідних університетів,
зокрема й за кошти компаній, для яких і готуватимуть фахівців.
— Кожна компанія потребує
швидкого розвитку бізнесу. А отже, орієнтується на добір, передусім,
досвідчених професіоналів.
— Як засвідчує кадрова політика багатьох вітчизняних компаній,
вакансії початкового рівня нерідко надаються саме випускникам. І переважно з можливістю
фахового та кар'єрного зростання. Однак рівень конкуренції фахівців з
інформаційно-комунікаційних технологій досить високий. І конкурують як
кандидати на посади, так і окремі компанії. Тому посилення уваги до якості
освіти і впровадження новітніх спеціалізацій — а саме
таке завдання ми сьогодні ставимо на державному рівні — працюватиме на галузь
загалом.
— Сьогодні і роботодавці, і
фахівці-практики, і викладачі ВНЗ наполягають на вдосконаленні кваліфікаційних
характеристик працівників телекомунікацій та інформатизації.
—
Так, чинний Національний класифікатор
професій України і Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників
не повністю
відображають стан сучасного, розвитку телекомунікаційних
технологій. Зокрема, серед проблем — скасування застарілих професій,
відсутність системного підходу до номенклатури професій і немає кваліфікаційних
характеристик на значну кількість професій. Належить визначити і посадові
обов'язки працівників нових професій.
— Олександре Андрійовичу,
на конференції розроблено практичні рекомендації з удосконалення галузевих
стандартів вищої освіти. Розкрийте, будь ласка, їх зміст.
— Рішення
конференції можуть бути реалізовані лише у тісній співпраці з Міністерством
освіти і науки. Зокрема, передбачається опрацювати та впровадити механізм
оперативного внесення змін до навчальних програм і змісту дисциплін.
Рекомендовано здійснювати підготовку магістрів інженерії і магістрів інновацій
(наук). Поглибиться і спектр спеціалізацій:
інформаційні мережі зв'язку, телекомунікаційні системи, системи мобільного
зв'язку, програмне забезпечення телекомунікаційних систем. Одне з рішень
стосується розробки нормативно-правової бази та організаційного забезпечення
технології дистанційного навчання і необхідності прийняття закону про
післядипломну освіту. Особлива увага учасників конференції була приділена
використанню в навчальному процесі засобів інформатизації для моделювання
новітніх зразків інфокомунікаційних технологій, а
також забезпеченню повної комп'ютеризації навчального процесу.
Наталія ВЕРЕТЕННИК, журналіст Фото Олега ГРИБА