вітчизняний ринок ікт підвищує

ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

 

Освітян, науковців і провідних учасників вітчизняного ринку висо­ких технологій, представників, ІТ-громадськості та органів держав­ної влади зібрала ініційована Держав’язком науково-практична конференція «Проблеми та перспективи підготовки фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій». Організаторами цього всеукраїнського форуму, що відбувся у Львівському коледжі Дер­жавного університету інформаційно-комунікаційних технологій, стали Міністерство освіти і науки України, Міністерство транспорту та зв'язку і Державний департамент з питань зв'язку та інформати­зації. Про основну проблематику зібрання - вдосконалення кад­рового забезпечення сфери інформаційно-комунікаційних техно­логій і формування ефективних механізмів співпраці ВНЗ та україн­ського бізнесу - в розмові з директором Держзв'язку, кандидатом технічних наук Олександром БАРАНОВИМ.

 

 

— Олександре Андрійовичу, вперше питання відповідності підготовки фахівців з ІКТ по­требам сьогодення поставлено не тільки на відомчому, а й на загальнонаціональному, держав­ному рівнях. Проблема є такою гострою?

—  Динамічний розвиток інформаційних комп'ютерних технологій потребує кадрів нового рівня, здатних швидко адаптуватись до бізнес-середовища. Саме нагальністю полі­пшення змісту професійної освіти зумовлена загальноук­раїнська конференція. Протя­гом підготовчого періоду було зібрано пропозиції та реко­мендації провідних учасників ІКТ-ринку, знаних спеціалістів-практиків, науковців і освітян. Показово: серед по­над сотні учасників були пред­ставники 23 вищих навчальних закладів країни та 24 профе­сійних асоціацій, підприємств та організацій вітчизняної ІКТ-сфери, 22 доктори наук і професори, 35 кандидатів наук і доцентів.

Сфера ІКТ, де зайнято 2,1 відсотка працездатного насе­лення країни (близько 480 тисяч) генерує майже 9 відсотків ВВП. За підсумка­ми минулого року темпи зро­стання ІКТ-ринку становили 28,5 відсотка. Динамізм роз­витку продемонстрували, зок­рема, сегменти ринку з ви­робництва та продажу комп'ютерів (27,5 відсотка), надан­ня послуг: мобільного зв'язку — 38,6 відсотка, в ІТ-сфері — 37,8, комп'ютерного зв'яз­ку — 24,4. Доходи галузі ІКТ торік були понад 46 мільярдів гривень. За оцінками екс­пертів, тільки завдяки ІТ-сегмента вітчизняний ринок ІКТ поповниться до 2010 року щонайменше на 20 — 25 ти­сяч робочих місць.

—   Широке впровадження ІКТ, формування розгалуженої індустрії електронних інформа­ційних ресурсів висувають підвищені вимоги до освіти.

—          Необхідно підвищувати мобільність системи профе­сійної ІТ-підготовки, зважаю­чи на потреби ринку праці. Фахівців з комп'ютерних наук, радіотехніки, електронних апа­ратів, комп'ютерної інженерії, телекомунікацій готують по­над 140 вищих навчальних зак­ладів. Серед високорейтингових — Національний техніч­ний університет України «КПІ», його Військовий інсти­тут телекомунікацій та інфор­матизації та Навчально-науко­вий комплекс «Інститут при­кладного системного аналізу», Одеська національна академія зв'язку ім. О. Попова, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Хар­ківський націо­нальний універ­ситет радіоелек­троніки, Національний технічний університет «ХПІ», Національний аві­аційний університет, Націо­нальний аерокосмічний уні­верситет ім. М. Жуковського «ХАІ», Донецький державний університет інформатики і штучного інтелекту, Національний університет «Львівська політехніка», До­нецький національний техні­чний університет, Східноукраїнський національний уні­верситет ім. В. Даля (Луганськ) тощо.

—  І роботодавці, і освітяни розуміють: ринки праці та освітніх послуг потребують гармонізації — за кількістю і якістю підготовки фахівців.

—  Факт беззаперечний: мо­ніторинг ринку праці потрібен. Наприклад, в Одеській націо­нальній академії зв'язку ім. О.С. Попова засновано Навчально-науково-виробничий комплекс «Інфокомунікації». Його фахівці — а це представники ВНЗ І — IV рівнів акредитації, ПТУ, науково-дослідних інсти­тутів та підприємств галузі зв'язку — узгодили наскрізний навчальний план за напрямом «Телекомунікації». Майже «з нуля» створено навчальні пла­ни напряму «Мережі та систе­ми поштового зв'язку». Зазна­чу, що співпраця академії з підприємствами поштового зв'язку — один з прикладів ефективної взаємодії закладів освіти та виробництва. З провідними підприємства­ми галузі та компаніями — як вітчизняними, так і закордон­ними — плідно співпрацює Державний університет інфор­маційно-комунікаційних тех­нологій. Разом з ВАТ «Укртелеком», Українським держав­ним центром радіочастот, компаніями МТС, Київстар, Ericsson і ZTE Corporation тут створені Центр високих інфо-комунікаційних технологій і Центр систем та мереж мо­більного зв'язку. Тут студенти й слухачі курсів підвищення кваліфікацій можуть навчати­ся за найновішими технологі­ями мобільного зв'язку і цифрового телебачення. Спільні плани з підготовки фахівців укладені з бізнес-структурами. Додам, що іменними стипен­діатами провідних українських ІТ-компаній стали близько 100 студентів університету.

—  Чи враховуватиме профе­сійна вища освіта зростаючий вплив бізнес-чинника?

—                 На перший план у здо­бутті ґрунтовних знань вихо­дить саме бізнес-чинник. Про­фесійна підготовка студентів — в ідеальному варіанті — має максимально повно гармоні­зувати навчальний процес, наукові досягнення з ІКТ і по­треби ринку. Безумовно, зміст та якість вищої освіти зале­жать від рівня впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Українські бізнес-структури усвідомили не­обхідність поліпшення ІКТ-освіти. Але роботодавці ІКТ-сфери ще не готові взяти на себе відповідальність за участь у процесі підготовки спе­ціалістів.

— Розкажіть про нові підхо­ди до фахової освіти та роз­витку новітніх технологій на­вчання, що базуються на інтег­раційних зв'язках з ІТ-бізнесом.

— На базі НТУУ «КПІ» ство­рено Науковий парк «Київська політехніка», партнерами яко­го є 24 українські підприємства («Київський завод реле і автоматики», «Арсенал», «Мериді­ан», «Укрспецбудмаш») і вісім закордонних компаній, серед яких Microsoft, Intel, Cisco, Motorola, Institute for Innovative Technologies. Тут працюють за сімома напрямами, зокрема з нанотехнологій, мікроелектроніки, телекомунікацій та інфор­маційних технологій.

Упроваджуються в універ­ситеті і пілотні проекти «Дос­лідний університет» і «Вик­ладач-дослідник». А це уні­верситетська мережа з Інтернетом, участь у міжнародних Grid-структурах, електронні бібліотеки, компоненти дистанційної освіти тощо. Впро­ваджуються власні науково-виробнича (конструкторські бюро, дослідно-виробничі дільниці тощо) та видавнича база. Передбачається задіяти .багатоканальне фінансування дослідних університетів, зок­рема й за кошти компаній, для яких і готуватимуть фахівців.

— Кожна компанія потребує швидкого розвитку бізнесу. А отже, орієнтується на добір, передусім, досвідчених професі­оналів.

— Як засвідчує кадрова політика багатьох вітчизняних ком­паній, вакансії початкового рівня нерідко надаються саме випускникам. І переважно з можливістю фахового та кар'єрного зростання. Однак рівень конкуренції фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій досить високий. І конкурують як кандидати на посади, так і окремі компанії. Тому посилення уваги до якості освіти і впровадження новітніх спеціалізацій — а саме таке зав­дання ми сьогодні ставимо на державному рівні — працюва­тиме на галузь загалом.

—  Сьогодні і роботодавці, і фахівці-практики, і викладачі ВНЗ наполягають на вдоскона­ленні кваліфікаційних характе­ристик працівників телекому­нікацій та інформатизації.

—                 Так, чинний Національ­ний класифікатор професій України і Довідник кваліфіка­ційних характеристик професій працівників не повністю

відображають стан сучасного, розвитку телекомунікаційних технологій. Зокрема, серед проблем — скасування заста­рілих професій, відсутність системного підходу до номен­клатури професій і немає ква­ліфікаційних характеристик на значну кількість професій. Належить визначити і посадові обов'язки працівників нових професій.

— Олександре Андрійовичу, на конференції розроблено прак­тичні рекомендації з удоскона­лення галузевих стандартів вищої освіти. Розкрийте, будь ласка, їх зміст.

—   Рішення конференції можуть бути реалізовані лише у тісній співпраці з Міністерством освіти і на­уки. Зокрема, передбачається опрацювати та впровадити механізм оперативного вне­сення змін до навчальних програм і змісту дисциплін. Рекомендовано здійснювати підготовку магістрів інже­нерії і магістрів інновацій (наук). Поглибиться і спектр спеціалізацій: інформаційні мережі зв'язку, телекомуні­каційні системи, системи мобільного зв'язку, програм­не забезпечення телекому­нікаційних систем. Одне з рішень стосується розробки нормативно-правової бази та організаційного забезпечен­ня технології дистанційного навчання і необхідності прийняття закону про післядипломну освіту. Особлива увага учасників конференції була приділена використан­ню в навчальному процесі засобів інформатизації для моделювання новітніх зразків інфокомунікаційних техно­логій, а також забезпеченню повної комп'ютеризації на­вчального процесу.

 

Наталія ВЕРЕТЕННИК, журналіст Фото Олега ГРИБА