ДВИГУНИ  ЙОГО  МРІЇ

 

ДО 100-РІЧЧЯ

ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО,

ПЕРШОВІДКРИВАЧА

ПОВІТРЯНО-РЕАКТИВНИХ ДВИГУНІВ

І

НОВОЇ АВІАЦІЇ

ЛЮЛЬКИ АРХИПА МИХАЙЛОВИЧА

(1908 - 1984)

 

 

Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської та Державних премій СРСР, генеральний конструктор авіаційної техніки, академік АН СРСР Архип Михайлович Люлька був для сучасників і залишиться для нащадків "особою, безсумнівно, видатною в історії світової авіації. Надзвичайна інженерна інтуіція, конструкторський талант зробили його засновником нашої практичної реактивної авіації" (акад. С.Христианський).

Сільський хлопець з багатодітної родини народився у селі  Cаварка Богуславського району Київської області. Після закінчення середньої школи навчався у Білоцерківській профтехшколі, де отримав спеціальність слюсаря 5-го розряду.

У 1926 р. Архип Михайлович успішно склав вступні іспити і був зарахований на механічний факультет Київського політехнічного інституту. Знання молодої людини були вражаючими, бо конкурс у КПІ того року склав 25 чоловік на одне місце.

Після закінчення КПІ молодий інженер-механік за спеціальністю "парові турбіни" для продовження навчання був направлений до аспірантури Харківського НДІ промислової енергетики, а потім, для удосконалення теоретичних знань і набуття практичного досвіду - на Харківський турбінний завод.

Ініціативний, обдарований інженер швидко зрозумів безперспективність гвинтового паротурбінного двигуна і натомість запропонував розробляти реактивний газотурбінний. З цього моменту у вітчизняному авіамоторобудуванні почалося створення  газотурбінних турбореактивних двигунів (ТРД).

  У 1941 році А.М.Люлька запатентував двоконтурну схему турбореактивного двигуна  - ТРДД, але на той момент не було можливостей для її практичної реалізації (це стане можливим тільки у 60-ті роки ХХ століття). Розуміючи це, Архип Михайлович запропонував двигун, заснований на більш простій одноконтурній схемі. Але і цей проект випередив свій час, не маючи аналогів. (Слід зазначити, що і на сьогоднішній день двоконтурна схема турбореактивного двигуна є головною схемою сучасних двигунів як військової, так і цивільної авіації.)

1941 року розпочалася Велика Вітчизняна війна. Архипа Люльку разом із групою авіамотористів було евакуйовано на Урал, до своєї роботи винахідник повернувся у 1944 році в якості керівника одного з відділів створеного за рішенням Державного комітету оборони спеціалізованого авіамоторного НДІ.

У 1946 році за успішні випробування першого вітчизняного турбореактивного двигуна ТР - 1 колектив КБ було відзначено урядовими нагородами, а А.М.Люльку - орденом Трудового Червоного Прапора. Цей двигун використовували у таких вітчизняних реактивних літаках, як: двохмоторний Су-11, двохмоторний И-222, чотирьохмоторний Ил-22. За участь у їх створенні Архипа Люльку було нагороджено орденом Леніна.       

У 1948 році було створено потужний двигун тягою 5000 кг, що отримав позначення АП-5 і став двигуном для відомих реактивних літаків: Як-1000, Ла-190, Ил-30, Ил-46. За створення цього двигуна велику групу співробітників КБ на чолі з А.М.Люлькою було нагороджено Державною премією.

Після АП-5 всі наступні двигуни конструкторського бюро А.М.Люльки позначалися ініціалами їх розробника. У 1952 році випущено двигун АЛ-7 для Ил-54 і гідролітака КБ Г.М.Берієва, а модифікований форсажною камерою згорання АЛ-7 став ТРДФ,    АЛ-7Ф і впроваджувався на надзвукових літаках Су-7Б, Су-9, Ту-280.

Більш форсований варіант ТРДФ АЛ-21ФЗ (тягою 11200 кгс) став двигуном шести модифікацій літака з крилами змінної стріловидності Су-17 і такої ж кількості військового бомбардувальника (з крилами змінної геометрії) Су-24.

Літаки П.С.Сухого і Г.М.Берієва з двигунами А.М.Люльки встановили понад 20 світових рекордів.

У 1968 році Архип Михайлович був обраний дійсним членом Академії наук СРСР, де він очолював комісію газових турбін Академії. Конструкторську і наукову роботу Архип Михайлович успішно поєднував із громадською діяльністю, його неодноразово обирали депутатом Верховної Ради СРСР.

Помер Архип Михайлович Люлька у 1984 році. Нові ТРДФ впроваджувалися в авіацію уже без нього.

А.М.Люлька  - видатний вчений та інженер; він теоретик і конструктор, першопроходець і першовідкривач. Його біографія - це частина історії створення повітряно-реактивних двигунів і нової авіації.